“З початком війни з Іраном світ починає розуміти точку зору українців”. Огляд західних медіа

Військове втручання США в Іран майже витіснило Україну із заголовків західних медіа, але не подальша втрата міжнародної уваги – найбільша проблема України у зв’язку з цією війною. Москва в ейфорії від стрімкого зростання цін на нафту якраз у момент, коли її економіка опинилася у найскладнішій ситуації після початку повномасштабного вторгнення в Україну.

“Стрімке зростання цін на енергоносії та послаблення санкцій під час конфлікту з Іраном стали для Кремля рятівним колом у складний фінансовий період, – звернули увагу, зокрема, у The New York Times. – У вівторок Міністерство фінансів Росії повідомило, що з початку року його доходи впали більш ніж на 10 відсотків, а дефіцит бюджету сягнув 43 мільярдів доларів, що становить понад 90 відсотків від прогнозованого показника на весь 2026 рік”.

“Нафтова криза на Близькому Сході може не лише підтримати російський бюджет, більше третини якого витрачають на війну в Україні. Вона також може змінити позиції Кремля на світовому ринку, оскільки країни Азії починають розглядати Москву як більш потрібного довгострокового партнера. Протягом багатьох років Китай неохоче підтримував амбітні плани Москви стосовно газопроводу та інших проектів. Але зараз він може бути більш поступливим, прагнучи диверсифікувати свої поставки, відходячи від Близького Сходу в довгостроковій перспективі”, – припустили у NYT.

“Безпрецедентна”, як пишуть західні медіа, криза на світовому ринку нафти виникла через перекриття Іраном Ормузької протоки, якою багаті на нафту близькосхідні країни транспортували її споживачам. Щоб полегшити кризу, США тимчасово частково зняли санкції з російської нафти: дозволили, зокрема, продавати по будь-якій ціні нафту з танкерів, які вже були на морі на момент прийняття цього рішення. Додаючи відчуття нереальності до всього, що відбувається нині у зв’язку з новою війною, The New York Times  констатували, що це часткове зняття санкцій поширилося також на іранські танкери, які транспортували російську нафту.

“Російський лідер залишається дестабілізуючим чинником, який майстерно використовує міжнародні потрясіння. Саме тому останні кілька днів були такими прикрими. Поки Україна благає і позичає, щоб знайти підтримку, якої вона так гостро потребує, Росія отримує вигоду – фінансову, стратегічну та дипломатичну. Думка про те, що Путін зміцнює свої позиції, навіть коли він допомагає злочинному режиму в Ірані, а Україна бореться за виживання, викликає огиду і водночас, на превеликий жаль, не дивує”, – констатували, своєю чергою, у британському The Times.

“Для України інтерес до її важко здобутих знань є чимось на зразок відновлення справедливості”

Україна спробувала схопитися за кризу з іншого боку, запропонувавши США та країнам Близького Сходу свої дрони-перехоплювачі і досвідчених у керуванні ними людей, коли Іран став масово запускати в регіоні свої “Шахеди”.

Не маючи досвіду захисту від цієї нової дешевої зброї масового виробництва, США і близькосхідні союзники стали відбивати її наддорогими ракетами, яких так бракує Україні для захисту від російських ракет. Як зазначили у The New York Times, “у 2025 році збройним силам поставили лише 620 найсучасніших Patriot’ів, і це стало рекордним показником. За словами Володимира Зеленського та Андрюса Кубілюса, європейського комісара з питань оборони та космосу, у перші дні війни з Іраном минулого тижня країни Близького Сходу витратили понад 800 ракет Patriot. Цей залп використали для протидії понад 2000 іранських бойових безпілотників одноразового використання та понад 500 балістичних ракет. Дмитро Литвин, радник Зеленського, сказав, що за всі чотири роки війни в Україні Київ отримав лише близько 600 сучасних Patriot’ів”.

Тож українська пропозиція допомогти у відбиванні “Шахедів” мала і безпекові, і піар-мотиви. Але якщо судити не з заяв президента Володимира Зеленського, який, складається враження, ледь не нав’язує партнерам українську допомогу, а з публікацій у західних медіа, про неабияку плідність української близькосхідної кампанії наразі не йдеться. Про український досвід у використанні безпілотників на війні західні медіа чимало писали і раніше. Сторонніх свідчень про запити до України від близькосхідних партнерів і про використання українських безпілотників у регіоні у них наразі небагато, але це можна пояснити і тим, що партнери не надають цьому питанню стільки ж ваги, що і українці. З’явилася зато низка нових публікацій про українські інновації на полі бою.

“Українські оператори дронів були в епіцентрі запеклих боїв, коли на передову прибув сивоволосий американець і почав засипати їх запитаннями, – говорилося в одній із них, знову від The New York Times. – Він хотів отримати поради з виробництва бойових дронів, подібних до тих, що на той час використовувала Україна, згадує сержант Олександр Карпюк, командир підрозділу безпілотників. “А хто ви?” – запитав він у чоловіка. “Він відповів: ‘Я Ерік Шмідт, колишній генеральний директор Google’”. За порадою сержанта Карпюка та інших, мільярдер змінив курс. Замість створення бойового дрона він створив Merops – систему протидії дронам, яка стала критично важливою для оборони України. Система, розроблена за допомогою українських бійців, використовує свої невеликі дешеві перехоплювальні дрони для знищення тисяч російських ударних дронів великої дальності, рятуючи незліченну кількість життів, розповіли посадовці та бійці”.

За свідченнями NYT, “система настільки ефективна, що США зараз поспішають доставити тисячі перехоплювачів Merops на Близький Схід для захисту військ від іранських ударних дронів, за словами трьох американських військових посадовців, які висловилися на умовах анонімності, щоб обговорити деталі розгортання Merops. Один із американських посадовців зазначив, що американські військові спостерігали, як Україна “протягом чотирьох років засвоювала ці уроки ціною крові”. Водночас він визнав, що посадовці не ставилися до них достатньо серйозно, доки іранські дрони не почали вбивати американських солдатів”.

“Для України цей інтерес до її важко здобутих знань є чимось на зразок відновлення справедливості, – наголосили в американському виданні. – Її посадовці на чолі з президентом Володимиром Зеленським давно стверджують, що Україна не є лише поглиначкою західних ресурсів, як часто заявляють представники адміністрації Трампа. Навпаки, наполягають вони, Україна є найбільшою у світі лабораторією для технологій, які визначатимуть майбутнє війни. Зараз, з початком війни з Іраном, світ починає розуміти їхню точку зору”.

“Окрім використання американцями системи Merops, Україна, за словами Зеленського, надіслала власні безпілотники-перехоплювачі та команду фахівців для захисту американської військової бази в Йорданії, – додали у NYT. – Українська компанія Skyfall, яка виробляє систему протидії дронам, веде переговори з країнами Перської затоки про постачання своїх перехоплювачів P1-Sun, повідомив представник компанії на умовах анонімності, посилаючись на політику компанії. Skyfall продає їх українській армії за ціною близько 1000 доларів за штуку”.

“За словами американських посадовців, ще до початку війни з Іраном українські фахівці почали навчати військових із США та інших країн-союзниць користуванню Merops та подібними системами, – говорилося також у тексті The New York Times. – Після того, як у вересні майже два десятки російських безпілотників перетнули кордон Польщі, Merops розгорнули там, а ще у Румунії, де російські безпілотники також інколи порушують кордон. За словами одного з посадовців, у січні американські війська розпочали навчання з використання цієї системи на полігоні Графенвер у східній Баварії”.

Нарешті, у ще одному тексті NYT зазначалося, що, “виходячи на міжнародний ринок озброєння, українські компанії, що спеціалізуються на оборонних технологіях, просувають бізнес-модель, засновану на наданні послуг за передплатою, а не лише на продажу пристроїв. Вони називають це “дрони як послуга”. В Україні компанії постійно вдосконалюють програмне та апаратне забезпечення, щоб обійти російські засоби радіоелектронного придушення або адаптуватися до нових тактик як, наприклад, програмування “Шахедів” на виконання маневрів ухилення. Антени, акумулятори, двигуни, камери та інші компоненти комбінують для виконання конкретних завдань. Компанії пропонують аналогічну послугу оновлень для іноземних клієнтів”.

“У середу ввечері репортери The New York Times спостерігали за запуском перехоплювача Litavr від компанії F-Drones. Оператори, що працювали в секретному офісному приміщенні, сиділи, попиваючи каву з картонних стаканчиків на винос та гортаючи екрани своїх телефонів, доки на радарі не з’явився російський ударний дрон. Одним натисканням кнопки оператори активували керовану через Інтернет кришку пускової установки, розміщеної в лісі за сотні кілометрів звідси. Швидкісний перехоплювальний дрон вилетів. За допомогою джойстиків оператори могли направляти перехоплювач до його цілі в небі. “Я сиджу тут, підписую документи, займаюся паперовою роботою, – сказав полковник Олег Очкан, командир з підготовки Сил безпілотних систем України. – Я бачу “Шахед”, встаю, збиваю його, а потім повертаюся до роботи””.

“Дистанційне пілотування, як це робить полковник Очкан у своєму офісі, може дозволити клієнтам українських оборонних компаній купувати дрони разом із послугами пілотування від досвідчених операторів, яким не потрібно буде залишати Україну”, – зауважили в американському виданні.

Росія: глобальне повернення

Повернення підсанкційної російської нафти на міжнародний ринок стало своєрідною кульмінацією інших символічних перемог Москви на міжнародній арені, остання з яких – її намір повернутися на Венеціанське бієнале цього року після відсутності у 2022 і 2024. Західні оглядачі зазначають, що формально Росії не було заборонено брати участь у попередніх виставках, але її відсутність на них виглядала як природний стан речей. У 2022 році двоє художників, які мали представляти Росію, самі відмовилися від участі у бієнале через повномасштабне військове вторгнення їхньої держави в Україну.

Тож намір Москви повернутися на виставку, та ще й на чолі з донькою одіозного міністра закордонних справ Росії Сєргєя Лаврова, викликало обурення у європейських партнерів України, зокрема, уряду Італії. The New York Times  констатували, що “нещодавня відсутність Росії у Венеції посилила відчуття міжнародної культурної ізоляції країни. У 2022 році Росію виключили з пісенного конкурсу “Євробачення”, а європейські музеї призупинили співпрацю з партнерами в Москві та Санкт-Петербурзі. Однак за останній рік ситуація почала змінюватися: російські зірки з’являються на “Оскарах” та виступають у провідних оперних театрах”.

“Міжнародні спортивні організації також почали готувати ґрунт для повернення Росії, – нагадали у NYT. – Цього місяця спортсмени виступають під російським прапором на зимових Паралімпійських іграх в Італії, а Міжнародний олімпійський комітет планує провести в найближчі місяці зустрічі, які можуть стати початком повернення Росії на Олімпійські ігри після багаторічної дискваліфікації через допінг, який підтримувала держава. …ФІФА, керівний орган світового футболу, також наполягає на поверненні Росії до таких змагань, як Чемпіонат світу, від участі в якому країну відсторонили через війну в Україні. У лютому президент організації Джанні Інфантіно заявив журналістам, що він”проти заборон”, які, за його словами, “породжують ще більше ненависті””.

Що це означає в перспективі для України, крім скандалів, які вже відбулися через заборонену “демонстрацію політичних символів” українськими спортсменами на Олімпійських і Паралімпійських іграх цього року, найкраще проілюстрував німецький Der Spiegel  в історії про 23-річного ветерана і спортсмена Анатолія Жуміка, який після поранення пересувається на візку. Жумік, якого допустили до Паралімпіади лише в якості глядача, з обуренням коментував журналістам допущення російських та білоруських спортсменів – черговий пропагандистський тріумф Москви. Але навіть не це було головним акцентом історії. У Der Spiegel із засудженням наголосили, що допущення до змагань російських спортсменів означає, що на наступних Іграх скаліченим війною українцям, найбільш імовірно, доведеться стояти на подіумі разом з тими, хто безпосередньо брали участь в агресії проти них.